У 2012 році Верховний суд США визнав неконституційними вироки до довічного ув'язнення без умовно-дострокового звільнення для неповнолітніх правопорушників.
Перед посадовими особами виникло питання: як підготувати ув'язнених, які ніколи не очікували, що їх випустять з в'язниці, до життя за її межами?
Деякі звернулися до VR. У Колорадо одна з в'язниць найняла компанію Nsena VR для розробки декількох інтерактивних сценаріїв віртуальної реальності, які пропонували уроки про заняття, якими ув’язнені могли б зайнятися в зовнішньому світі: як приготувати хот-дог, як прати, як пробивати товар на касі, як пройтися по жвавій вулиці, як користуватися банківською карткою... Теми уроків можуть здатися банальними, але варто підкреслити, що мова йде про людей, які потрапили за решітку дітьми, і провели більшу частину свого життя без тих активностей, які нами рахуються рутинними.
Схожа програма діє з 2018 року і в Іллінойсі. Там студенти розробили VR cценарії, покликані допомогти ув'язненим акліматизуватися в суспільстві. Вони опитали безліч колишніх ув'язнених, які вийшли на свободу після тривалих термінів. Завдяки цьому і визначили ті сфери життя, в яких, на думку колишніх ув'язнених, спостерігалися найбільші прогалини.
У той же час, видання The Guardian провело експеримент, присвячений темі одиночного ув'язнення в американських в'язницях. Вони розробили проект 6×9, який дозволяє уявити, як живеться ув'язненим. 6×9 – це площа одиночної камери (в футах), в якій люди змушені проводити 23 години на день. Проект являє собою додаток для смартфона, який створить відчуття перебування в камері і розповість про наслідки ізоляції. Його можна використовувати як разом зі спеціальним оптичним приладом, так і без нього.
Під час сеансу користувач чує голоси в'язнів і думки психологів, які обговорюють трагічні наслідки такого перебування. Навколо глядача капає вода, ляскають двері і з'являються написи на цементних стінах, які сприятимуть розвитку клаустрофобії.
